Клінічний алгоритм диференціації тазового болю, диспареунії та вагінізмуЦей алгоритм базується на трирівневій перевірці: Анамнез → Фізикальне обстеження → Оцінка центральної сенситизації.
Етап 1. Первинна стратифікація (Анамнез)На цьому етапі ми розділяємо біль на «ситуативний/фобічний» та «органічний/структурний».
Питання про проникнення: Чи можливе проникнення (тампон, огляд, палець)?
Неможливо/Різкий спазм: Висока ймовірність вагінізму.
Можливо, але боляче: Ймовірність диспареунії або хронічного тазового болю (ХТБ).
Локалізація болю:
На вході (інтроітус): Вульводинія, вестибулодинія, вагінізм.
Глибоко в тазу: Ендометріоз, спайкова хвороба, синдром тазового повнокров'я (ХТБ).
Часовий зв'язок:
Тільки під час сексу: Справжня диспареунія.
Постійно або незалежно від циклу: Хронічний тазовий біль.
Етап 2. Диференційна діагностика (Об’єктивні дані)Використовується для виключення супутніх патологій.
1. Вагінізм (ICD-11: GA11.1)Ключова ознака: Мимовільне, стійке або повторюване скорочення м'язів тазового дна (m. levator ani).
Науковий маркер: Високий тонус при ЕМГ-біофідбеку та позитивний «тест на очікування болю».
Диференціація: Біль зникає, якщо усунути фактор проникнення.

2. Диспареунія (ICD-11: GA11.0)Ключова ознака: Біль виникає під час або після акту, але початковий спазм відсутній.
Науковий маркер: Оцінка за шкалою FSFI (Pain domain).
Диференціація: Часто має чітку органічну причину (атрофія, запалення, дефіцит естрогенів).
3. Хронічний тазовий біль (ХТБ)Ключова ознака: Біль триває >6 місяців, локалізований у ділянці таза, не пов’язаний виключно з циклом або статевим актом.
Науковий маркер: Наявність міофасциальних тригерних точок (MTrPs) та ознак центральної сенситизації (гіпералгезія).
Етап 4. Клінічний шлях прийняття рішення (Decision Tree)Скарги на біль у ділянці таза.
Чи є страх проникнення?
ТАК → Тест на тонус леваторів → Вагінізм.
НІ → Переходимо до пункту 3.
Біль виникає лише при механічному контакті?
ТАК → Огляд слизової (Q-tip test) → Вестибулодинія / Диспареунія.
НІ (біль постійний) → Лапароскопія/МРТ/УЗД → Хронічний тазовий біль (ендометріоз та ін.).
Наукове обґрунтування (E-E-A-T компоненти):Yaraghi et al. (2025): Підтверджують, що фізична терапія тазового дна є ефективнішою за ботулінотерапію при диференційованому підході до вагінізму.
SLAMS 2025: Рекомендує використовувати мультидисциплінарні команди для лікування ХТБ, оскільки ізольована фармакотерапія має низьку ефективність (до 30%).
Протоколи ERAS/Fast-Track: Вказують на важливість ранньої мобілізації м'язів тазового дна для запобігання хронізації болю після операцій.
Цей алгоритм дозволяє лікарю за 10-15 хвилин прийому чітко класифікувати стан пацієнтки та обрати вірну стратегію: від психологічної десенсибілізації (OPART) до оперативного втручання.

Клінічний алгоритм «С.Т.О.П. Біль» (S.T.O.P. Pain)Авторська розробка Вікторії Гудзяк (метод OPART) - протокол створений для того, щоб пацієнтка та лікар могли за лічені хвилини пройти шлях від невідомості та страху до чіткого діагнозу та плану реабілітації.

Розробником цього алгоритму є Вікторія Гудзяк — медичний спеціаліст, засновниця клініки персоналізованої медицини та авторка методики OPART.
Алгоритм базується на поєднанні її клінічного досвіду та інтеграції сучасних міжнародних стандартів, зокрема:
Критеріїв МКХ-11 (World Health Organization).
Досліджень у галузі нейропластичності та фізичної реабілітації.
Принципів Fast-Track та ERAS (Early Recovery After Surgery), адаптованих для інтимної реабілітації.
Запропонована структура дозволяє диференціювати стани не лише за фізичними проявами, а й за механізмами центральної нервової системи (очікування болю, захисний рефлекс), що є ключовою особливістю підходу Вікторії Гудзяк.