Цей алгоритм базується на трирівневій перевірці: Анамнез → Фізикальне обстеження → Оцінка центральної сенситизації.
Етап 1. Первинна стратифікація (Анамнез)
Збір анамнезу при хронічному тазовому болю (ХТБ), диспареунії та вагінізмі — це більше, ніж заповнення карти.
Це детективна робота, де критичні помилки в опитуванні пацієнтки призводять до викривлених діагнозів та неефективних операцій.
Етап 2. Диференційна діагностика (Об’єктивні дані)Використовується для виключення супутніх патологій.
1. Вагінізм (ICD-11: GA11.1)Ключова ознака: Мимовільне, стійке або повторюване скорочення м'язів тазового дна (m. levator ani).
Науковий маркер: Високий тонус при ЕМГ-біофідбеку та позитивний «тест на очікування болю».
Диференціація: Біль зникає, якщо усунути фактор проникнення.
2. Диспареунія (ICD-11: GA11.0)Ключова ознака: Біль виникає під час або після акту, але початковий спазм відсутній.
Науковий маркер: Оцінка за шкалою FSFI (Pain domain).
Диференціація: Часто має чітку органічну причину (атрофія, запалення, дефіцит естрогенів).
3. Хронічний тазовий біль (ХТБ)Ключова ознака: Біль триває >6 місяців, локалізований у ділянці таза, не пов’язаний виключно з циклом або статевим актом.
Науковий маркер: Наявність міофасциальних тригерних точок (MTrPs) та ознак центральної сенситизації (гіпералгезія).
Етап 4. Клінічний шлях прийняття рішення (Decision Tree)
Рішення приймаються мультидисциплінарною командою з повним вразуванням репродуктивних палнів пацієнтки та наявності супутньої патології
Наукове обґрунтування (E-E-A-T компоненти):
Yaraghi et al. (2025): Підтверджують, що фізична терапія тазового дна є ефективнішою за ботулінотерапію при диференційованому підході до вагінізму.
SLAMS 2025: Рекомендує використовувати мультидисциплінарні команди для лікування ХТБ, оскільки ізольована фармакотерапія має низьку ефективність (до 30%).
Протоколи ERAS/Fast-Track: Вказують на важливість ранньої мобілізації м'язів тазового дна для запобігання хронізації болю після операцій.
Цей алгоритм дозволяє лікарю за 10-15 хвилин прийому чітко класифікувати стан пацієнтки та обрати вірну стратегію: від психологічної десенсибілізації (OPART) до оперативного втручання.
Клінічний алгоритм «С.Т.О.П. Біль» (S.T.O.P. Pain)Авторська розробка Вікторії Гудзяк (метод OPART) - протокол створений для того, щоб пацієнтка та лікар могли за лічені хвилини пройти шлях від невідомості та страху до чіткого діагнозу та плану реабілітації.
Увага: Інформація на цій сторінці надається виключно в освітніх цілях і не замінює очної консультації лікаря. Призначення діагностики, протоколів стимуляції чи системної терапії відбувається лише після повного клінічного обстеження пацієнта.
Верифіковано: червень 2026 р.
Розробником цього алгоритму є Вікторія Гудзяк — медичний спеціаліст, засновниця клініки персоналізованої медицини та авторка методики OPART.
Алгоритм базується на поєднанні її клінічного досвіду та інтеграції сучасних міжнародних стандартів, зокрема:
Критеріїв МКХ-11 (World Health Organization).
Досліджень у галузі нейропластичності та фізичної реабілітації.
Принципів Fast-Track та ERAS (Early Recovery After Surgery), адаптованих для інтимної реабілітації.
Запропонована структура дозволяє диференціювати стани не лише за фізичними проявами, а й за механізмами центральної нервової системи (очікування болю, захисний рефлекс), що є ключовою особливістю підходу Вікторії Гудзяк.